«Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний» (Мт. 10, 38), – роздуми на суботу сьомого тижня

Під виразом «нести хреста», у Новому Завіті часто мається на увазі прийняття різних невигод і труднощів, повʼязаних з вірою в Бога. Це можуть бути рани і упадки в боротьбі з пристрастями, невигоди через зміну способу життя, або і неприйняття Христового учня як найближчими людьми, так і суспільством загалом.

Однак, коли це все, у звʼязку зі своїм наверненням, хтось відчуває, не повинен впадати у відчай, тільки розуміти, що він на правильному шляху. Життя у Христі неможливе без хреста: «Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний», – говорить Спаситель (Мт. 10, 38).

Христова Церква, як і кожен її вірний, мають перебувати у правді. Говорити не те, що хтось хотів би почути, а свідчити істину і бути готовим, що така постава і слова можуть бути неприємними для інших. Коли ж намагаються оправдати якусь ідеологію – перестають сповнювати своє покликання. Живуть у відносній безпеці, але не несуть у світ того миру, який дає Христос.