Під виразом «нести хреста», у
Новому Завіті часто мається на увазі прийняття різних невигод і труднощів,
повʼязаних з вірою в Бога. Це можуть бути рани і упадки в боротьбі з
пристрастями, невигоди через зміну способу життя, або і неприйняття Христового
учня як найближчими людьми, так і суспільством загалом.
Однак, коли це все, у звʼязку зі
своїм наверненням, хтось відчуває, не повинен впадати у відчай, тільки розуміти,
що він на правильному шляху. Життя у Христі неможливе без хреста: «Хто не бере
свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний», – говорить
Спаситель (Мт. 10, 38).
Христова Церква, як і кожен її
вірний, мають перебувати у правді. Говорити не те, що хтось хотів би почути, а
свідчити істину і бути готовим, що така постава і слова можуть бути неприємними
для інших. Коли ж намагаються оправдати якусь ідеологію – перестають сповнювати
своє покликання. Живуть у відносній безпеці, але не несуть у світ того миру,
який дає Христос.