Чим полонив серця мільйонів людей цей, на перший погляд, непримітний, середньої статури та, здавалося б, із невиразними рисами обличчя чоловік? Силою духу, глибиною віри та несхитною волею до боротьби, впевненістю та рішучістю, із якою він писав свої неперевершені твори, котрі були, є і будуть рушійною силою у боротьбі українського народу за волю, справедливість та суверенітет.
Ім’я, яке відоме далеко за межами нашої країни, творчість якого не залишає байдужим нікого. Геній українського народу, великий Кобзар, чудовий лірик, вражаючий художник, незабутній письменник, незрівняний поет, відомий дисидент, солдат та засланець, у якого забрали найцінніший скарб – папір та олівець – ось невеликий перелік тих слів, якими сміливо можна охарактеризувати Тараса Шевченка.
Життєвий і творчий шлях відомого українського митця пронизаний важкою низкою випробувань: переживаннями та втратами, розпачем та радістю, відданістю та спокутою…
Тарас Шевченко – це людина, яка завжди боролася за свої переконання, за можливість втілювати і творити думки за допомогою художнього слова та пензля, за права кріпосного народу та право носити горде ім’ям – українець. Це невмируще ім’я відоме у кожному куточку земної кулі, його твори перекладають десятками мов, а гостре, немов меч, слово, безсмертні твори та чудові малярські роботи назавжди залишили невмирущий слід у серцях мільйонів.
Відтак, і на нашій парафії 12 березня 2017 року був проведений літературно-мистецький захід, присвячений Шевченківським дням. Учасники спільноти «Діти Світла» натхненно й урочисто декламували поезії генія, в тому числі і «Заповіт» польською мовою. Також почули цікаві факти про невмирущий «Кобзар». Адже, з-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.
До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання.
Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка - від його юності й до останнього подиху,- ввібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій , що його в хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем» (видання 1840 г.).
Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка - від його юності й до останнього подиху,- ввібрав у себе цей класичних розмірів томик, збірник поезій , що його в хвилину творчого осяяння було найменовано «Кобзарем» (видання 1840 г.).
Вибіркові поеми з «Кобзаря» перекладено понад 100 іноземними мовами. Завершальним акордом дійства стало спільне виконання невмирущої пісні на слова Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».
Ірина Ільків
